Місцеві жителі окупованого Сіверськодонецька б’ють на сполох. Замість обіцяного відновлення, вони отримують імітацію ремонтних робіт, які не витримують жодної критики. Розбиті під'їзди, старі комунікації, зниклі підрядники — ось реальність, з якою щодня стикаються люди. Як виглядає "відновлення" на прикладі будинку по вул. Князя Володимира, 20.
Як сіверськодончани виживають в умовах "відновлення", пише Час Пік.
Обгортка без змісту
Типовий приклад такої "відбудови" — під’їзд будинку по вулиці Князя Володимира, 20. За свідченнями місцевих, ремонтні роботи почалися ще восени 2023 року, але були "завершені" лише влітку 2024. Результат шокує: старі двері й проводка залишилися на місці, а під’їзд так і не набув нормального вигляду. Щобільше, "субпідрядник" зник, залишивши мешканців сам на сам з недоробками.
Цей випадок — не поодинокий. Сіверськодончани повідомляють, що багато будинків здаються в експлуатацію в подібному стані. Люди пишуть про жахливий стан під'їздів, неробочих системи каналізації та опалення, які ніхто не ремонтував. Це не просто недоробки, а пряма загроза нормальному життю, особливо напередодні холодів.
Чому це відбувається?
За словами місцевих, подібні "ремонти" є ілюстрацією типового корупційного механізму. Підрядники, які приходять на окуповані території, зазвичай не мають кваліфікації або просто зацікавлені в тому, щоб швидко освоїти бюджет, не виконуючи роботи якісно. Зрозуміло, що в умовах окупації жодних важелів впливу на таких "ремонтників" у людей немає.
Це створює атмосферу безвихідності. Люди, які сподівалися на відновлення, отримали лише ще одне розчарування. Їхні коментарі — це крик душі, який відображає не лише невдоволення якістю робіт, а й глибший розпач від усвідомлення того, що окупаційна "влада" не дбає про їхні потреби. Імітація ремонту — це лише черговий прояв цинізму та зневаги до життя людей.
Читайте також: Паливна криза на окупованому Донбасі: кілометрові черги на АЗС та "красиві" обіцянки влади
